Сторінка:Коран. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської Михайла Якубовича. 2017.pdf/168

Ця сторінка вичитана

23. Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»

24. [Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»

25. Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»

26. [Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»

27. [Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»

28. [Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»

29. [Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»

30. [Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»

31. [Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»

32. Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм!

33. Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї!

34. Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун!

35. Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»

36. Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників,

37. які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»

38. Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день.

39. Людей спитали: «Чи ви зібралися?

40. Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть».

41. Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»

42. Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»

43. Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»

44. Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»

45. Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували!

46. Тоді чаклуни впали ниць.

47. Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів,

48. Господа Муси та Гаруна!»

49. [Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»

50. Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого!

51. Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»

52. Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»

53. Фіраун послав глашатаїв до всіх міст:

54. «Воістину, цих людей небагато![1]

55. Вони розлютили нас!

56. Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»

57. Ми відібрали в них сади й джерела,

58. скарби та прекрасні місця!

59. Так! Ми передали це все синам Ісраїля.

60. На світанку вони рушили за ними.

 
  1. деться про синів Ісраїля.