26. Істинна влада цього Дня буде належати Милостивому! Важкий буде цей День для невіруючих!
27. Того Дня нечестивий кусатиме свої руки й говоритиме: «Якби ж я пристав на шлях Посланця!
28. Горе мені! Якби ж я не брав собі такого приятеля!
29. Адже саме він відвернув мене від нагадування, коли воно прийшло до мене!» Так шайтан зрікається людини!
30. Посланець сказав: «Господи! Воістину, мій народ відкинув цей Коран!»
31. Саме так Ми поставили кожному пророку ворога з грішників, але достатньо твого Господа як Провідника й Помічника!
32. Ті, які не увірували, говорять: «Чому Коран не зіслано одразу цілком?» Це так, адже Ми прагнемо зміцнити ним твоє серце й прочитати у певному ладі!
33. Які б притчі вони тобі не наводили, Ми приходили до тебе з істиною та найкращим тлумаченням!
34. Тих, яких зберуть у геєні долілиць, чекає найгірше місце, адже вони заблукали найбільше.
35. Ми дарували Мусі Писання та поставили йому помічника — його брата, Гаруна.
36. І Ми сказали: «Йдіть до народу, який визнав Наші знамення брехнею!» А потім Ми геть винищили тих людей.
37. Народ Нуха, який заперечував посланців, Ми втопили, зробивши знаменням для людей. Ми приготували для нечестивців болісну кару!
38. Так само адитів, самудитів, жителів ар-Рассу та багато інших поколінь, які жили між ними.[1]
39. Усім їм Ми наводили притчі та всіх їх Ми знищили!
40. Вони вже проходили повз селище, на яке випав поганий дощ. Невже вони не бачили цього селища? Не сподіваються вони на воскресіння![2]
41. Коли вони бачать тебе, то лише глузують: «Невже це його Аллаг зробив посланцем?
42. Він відвернув би нас від наших богів, якби ми не мали терпіння!» Коли вони побачать кару, то швидко дізнаються, хто насправді збився зі шляху!
43. Чи ти бачив того, хто зробив богом своє бажання? Невже ти будеш для такого опікуном?
44. Невже ти вважаєш, що більшість із них здатна щось чути чи розуміти? Вони наче худоба! Та ж ні, ще більше збилися зі шляху!
45. Невже ти не бачиш, як твій Господь подовжує тінь? А якби Він побажав, то зробив би її незмінною. Сонце Ми зробили для неї дороговказом,[3]
46. а потім потроху відтягуємо її до Себе.
47. Він — Той, Хто зробив для вас ніч покровом, а сон — відпочинком. А день Він зробив часом повернення до життя.
48. Він — Той, Хто посилає вітри добрими вісниками Своєї милості. І Ми проливаємо з неба чисту воду,[4]
- ↑ «Жителі ар-Рассу» — один із народів, який жив на теренах Аравійського півострова. Оскільки ар-Расс, як свідчить ат-Табарі, має значення «яма» («щось викопане»), більшість тлумачів уважали, що цей народ заселяв місцину поблизу якихось колодязів чи джерел — можливо, в Мад’яні чи серед самудитів.
- ↑ «Поганий дощ» («матара с-сау’») - закам’яніла глина, яка знищила Содом і Гомору.
- ↑ «Даліль» («дороговказ») — у арабській мові також має значення «доказ». Саме тому аль-Багаві коментує цей аят так: «Це означає, що якби не було сонця, то не було б відомо, що таке тінь, і якби не було світла, то не було б відомо, що таке темрява. Речі пізнаються через свої протилежності». Те ж саме зазначає ібн Касір.
- ↑ Аль-Багаві коментує: «Воду, яка чиста сама по собі, та очищає все інше».
