невіруючим!» Та люди навчилися у них, як розлучити чоловіка з його дружиною. Вони не завдавали шкоди нікому, окрім як з дозволу Аллага, та й вчилися того, що приносило їм самим шкоду замість користі. Але ж ці люди знали, що тому, хто здобув це, немає частки у наступному житті. Мерзотним же є те, що купили вони за душі свої. Якби вони лише знали!
103. Якби вони увірували та були богобоязливі, то винагорода від Аллага була б для них кращою. Якби вони лише знали!
104. О ви, які увірували! Не говоріть Пророку: «Доглядай за нами!», а говоріть: «Поглянь на нас» — і слухайте. Невіруючих чекає болісна кара![1]
105. Не бажають невіруючі із людей Писання та багатобожники, щоб сходило на вас благо від Господа вашого. Та Аллаг обирає для милості Своєї, кого побажає, і Аллаг — Володар великої ласки!
106. Ми не скасовуємо та не дозволяємо забути жоден із Наших аятів, не замінивши його кращим чи рівним йому. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
107. Невже ти не знаєш, що Аллагу належить влада над небесами та землею, і що немає у вас, окрім Аллага, ні Захисника, ні Помічника?
108. Чи ж ви хочете просити у Посланця вашого того ж, що просили |юдеї) у Муси? Хто змінив віру на невір'я, той зійшов з прямої дороги!
109. Після того, як людям Писання стала зрозуміла істина, багато хто з них через свою заздрість бажає, щоб ви відвернулися від своєї віри. Вибачте ж їх та простіть, поки Аллаг не покаже наказу свого. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!
110. Звершуйте молитву, давайте закят. Усі ті блага, які приготували ви душам вашим, знайдете ви у Аллага. Воістину, Аллаг бачить те, що ви робите!
111. Вони говорять: «Ніхто не увійде до раю, окрім юдеїв та християн!» Та це лише мрії їхні, тож скажи: «Наведіть доказ цьому, якщо є ви правдивими!»
112. Ні! Хто підкорить себе Аллагу, той і є праведником. Його чекає винагорода від Господа; не буде страху таким, як він, і не будуть засмучені вони!
113. Юдеї говорять: «Немає правди у християн!», а християни говорять: «Немає правди у юдеїв!» Але ж усі вони читають Писання! Так само й невігласи говорять слова, схожі наці. У День Воскресіння Аллаг розсудить між усіма ними те, про що вони сперечалися.
114. Хто ж є несправедливіший від того, хто забороняє згадувати ім'я Аллага у храмах Його, та ще й прагне зруйнувати їх? Саме таким і не слід було б входити туди, окрім як зі страхом. Чекає на них ганьба у житті земному та кара велика у житті наступному!
115. Аллагу належить схід та захід. Тож куди б ви не повернулися -- всюди лик Аллага. Воістину, Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!
116. Вони говорять: «Аллаг узяв собі дитину». Та ж ні, Преславний Він! Йому належать ті, хто на небесах і на землі, і всі Йому підкоряються.
117. Творець небес і землі! Коли вирішує Він якусь справу, то лише говорить їй: «Будь!» — і вона постає.
118. Невігласи говорять: «Чому не заговорить із нами Аллаг, чому не дарує знамення нам?» Так само й ті, які жили раніше, говорили слова, схожі на ці. Схожими є й серця їхні. Але ж Ми вже пояснили знамення для людей переконаних!
119. Воістину, Ми відіслали тебе добрим вісником істини та застерігачем. Тож ти не будеш відповідати за тих, хто опиниться у пеклі.
- ↑ Див. також 46 аят із сури «Жінки»
