27. Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар'ям! Ти зробила жахливу річ!
28. О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!»
29. Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?»
30. Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком.
31. Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов'язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити,
32. бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним.
33. Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!»
34. Такий Іса, син Мар'ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються.
35. Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є.
36. І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях!
37. Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День!
38. Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані!
39. Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують.
40. Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас!
41. І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком.
42. Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого?
43. Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом!
44. Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого!
45. Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!»
46. Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб'ю тебе камінням! Залиш мене надовго!»
47. Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене!
48. Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним».
49. Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками.
50. Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово!
51. Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком.
52. Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно.
