87. Ми дарували Мусі Писання й слідом за ним направили посланців. Ми дарували Ісі, сину Мар'ям, ясні знамення та підтримали його Духом Святим. Щоразу, коли приходив до вас посланець із тим, що було вам не до душі, ви гордували! Одних ви вважали за брехунів, інших — убивали![1]
88. Вони говорять: «Серця наші закриті!» Та ж ні, нехай Аллаг прокляне їх за невір'я їхнє! Мало віруючих серед них!
89. 1 ось прийшло до них Писання від Аллага, яке підтверджує те, що вже є у них. Раніше вони просили перемоги над тими, хто не вірує, а коли прийшло до них відоме їм, то вони самі не увірували. Нехай же буде прокляття Аллага над невіруючими!
90. Недобре те, що придбали вони в обмін на свої душі, не увірувавши в те, що послав .Аллаг, заздрячи тому, що Аллаг наділяє з ласки Своєї того з рабів Своїх, кого побажає. І накликали вони на себе подвійний гнів. На невіруючих чекає принизлива кара!
91. І коли говорять їм: «Увіруйте в те, що зіслав Аллаг!» — вони відповідають: «Ми віримо в те, що зіслано нам». Але вони заперечують те, що прийшло після того й що воно — істина, яка підтверджує те, що у них. Скажи: «Чому ж ви раніше вбивали пророків Аллага, якщо ви є віруючими?»
92. До вас уже приходив Муса із ясними знаменнями, але, коли не було його з вами, узяли ви собі |для поклоніння) тельця. Нечестивці ж ви!
93. І коли Ми уклали із вами завіт та піднесли над вами гору | Сінай): «Міцно тримайтеся того, що дарували Ми вам!» — то сказали ви: «Слухаємо та не підкоряємося!» Через невір'я у їхніх серцях з'явилася любов до тельця. Скажи: «Недобре те, що наказує вам така віра заша, якщо ви є віруючими!»
94. Скажи: «Якщо наступне життя приготоване Аллагом тільки для вас, а не для інших людей, то побажайте собі смерті, якщо ви правдиві!»
95. Але вони ніколи не побажають собі цього через те, що робили їхні руки! Аллаг знає про нечестивців!
96. Ти побачиш, що вони сильніше за інших людей прагнуть життя, навіть сильніше за багатобожників. Кожен із них хотів би прожити тисячу років. Але навіть таке життя не віддалило б їх від покарання. Адже Аллаг бачить те, що вони роблять!
97. Скажи: «Хто є ворогом Джібрілю?» — а це саме він із волі Аллага відкрив |Коран| твоєму серцю на підтвердження істинності того, що було раніше за тебе, як прямий шлях та добру звістку для віруючих.
98. Якщо хто є ворогом Аллагу, ангелам Його, посланцям Його, Джібрілю та Мікаїлю, то, воістину, Аллаг — ворог невіруючих!
99. Ми зіслали тобі ясні знамення, а не вірують у них лише нечестивці!
100. І щоразу, коли укладають (юдеї) завіт із Аллагом, частина із них порушує його. Більшість із них не вірує!
101. І коли приходив до них посланець від Аллага, який підтверджував істинність того, що вже було у них, то частина тих, кому дано Писання, заперечувала Писання Аллага, наче вони не знали!
102. Вони пішли за тим, що шайтани розповідали за часів царювання Сулеймана. Сулєйман не був невіруючим, але невіруючими були шайтани. Вони навчили людей чаклунства, а також того, що було зіслано двом ангелам у Вавилоні: Гаруту та Маруту. Але вони не починали вчити нікого, не сказавши спочатку: «Ми — лише спокусники. Тож не будь
- ↑ «Святим Духом» Коран називає ангела Джібріля.
