70. Вони сказали: «Попроси свого Господа, щоб Він пояснив нам, якою повинна вона бути, бо всі корови для нас однакові. Тоді, якщо побажає Аллаг, ми неодмінно підемо правильним шляхом!»
71. Муса відповів: «Він говорить, що це корова, яка не оре та не ходить перед колесом для зрошування, вільна від будь-яких вад чи плям». Вони відповіли: «Тепер ти прийшов до нас з істиною!» І вони забили її, хоч думали вже цього не робити!
72. І коли ви вбили живу душу й сперечалися про це, Аллаг розкрив те, що приховували ви!
73. Ми сказали: «Вдарте (померлого) якоюсь частиною корови! Так Аллаг оживляє мертвих і показує вам знамення Свої — можливо, ви зрозумієте!»
74. Потім серця ваші зробилися жорстокими й стали як камінь або й твердіше! Але є скелі, з яких течуть струмки. А ще такі, що розколюються й виходить із них вода. А є Й такі, що падають від страху перед Аллагом! І Аллаг не забуває того, що робите ви!
75. Невже ви сподіваєтесь, що вони повірять вам? Дехто з них чув слова Аллага, а потім, зрозумівши, спотворював їх. І вони знали це!
76. І коли зустрічали вони тих, які увірували, то говорили: «Увірували ми!» А залишаючись наодинці, говорили: «Навіщо ви розповідаєте їм те, що Аллаг відкрив вам? Невже для того, щоб вони користувалися цим як доказом проти вас перед Господом вашим? Невже ви не розумієте?»
77. Хіба вони не знають, що Аллаг відає те, що вони приховують, і те, що вони відкривають?
78. Є серед них неписьменні, які не знають Писання, а тільки марно сподіваються. Але це — їхні вигадки!
79. Горе тим, хто пише Писання власноруч, а потім говорить: «Це — від Аллага!» - щоб продати це за мізерну ціну! Горе їм за те, що написали вони, і горе їм за те, що вони собі здобули!
80. Вони говорять: «Вогонь не торкнеться нас, хіба на лічені дні!» Скажи: «Невже ви уклали завіт із Аллагом? Тоді Аллаг ніколи не змінить обіцянки Своєї! Або ж ви говорите про Аллага те, чого й самі не знаєте»!
81. Та жні! Ті, хто вчинив зло, кого оплутав власний гріх, вони — жителі вогню. Будуть вони там довіку!?[1]
82. Аті, хто увірував і творив добро, вони — жителі раю. Будуть вони там довіку!
83. Ось Ми уклали завіт із синами Ісраїля: «Не поклоняйтесь нікому, окрім Аллага, ставтесь якнайкраще до батьків, інших родичів, сиріт та нужденних. Кажіть людям добре слово, звершуйте молитву, давайте закят». Але згодом ви відвернулися, окрім небагатьох, і відступили!
84. Уклали Ми завіт із вами: «Не проливайте крові одне одного і не женіть одне одного з помешкань ваших». Ви визнали це й свідчили про це!
85. Але потім ви почали вбивати одне одного і вигнали частину з вас із ваших помешкань. Потурали ви одне одному в гріху й ворожнечі! А коли тих приводять до вас полоненими, ви даєте за них викуп. Але ж було заборонено вам (виганяти) їх! Невже ви вірите в одну частину Писання, заперечуючи іншу? То яка винагорода може бути тим, хто робить це, як не ганьба у земному житті? У День Воскресіння скарають вас ще лютішою карою! Аллаг не омине того, що робите ви!
86. Вони — ті, хто купив земне життя за життя майбутнє. Не буде полегшено їм кари і не буде їм допомоги!
- ↑ Під гріхом тут мається на увазі багатобожжя.
