не знав її докладно. Правда, се дрібничка, але нема нічого важливійшого від дрібничок. Тепер перейдемо до листа. Чи був він запечатаний?
— Так, його перстенем.
— А чи ви, пані, певні, що се підпис вашого чоловіка?
— Так, се один з його підписів.
— Один?
— Його підпис, коли він поспішає. Він дуже відріжняється від звичайного, але я його добре знаю.
Лист був такого змісту:
„Кохана, не бійся! Все буде знов добре. Зайшла тяжка помилка, але скоро все зясується. Будь терпелива. — Невіль“.
— Олівцем на кавалочку вісімки без водяного знаку! Гм! міркував Шерльок Хольмс. Лист зістав кинений нині в Ґревсінді людиною, яка мала брудний великий палець. Га! коперту заліпляв хтось, хто жує тютюн. А чи ви не маєте жадного сумніву, що се правдивий підпис вашого мужа?
— Жадного. Се писав Невіль.
— І нині його надіслано з Гревсінду? Здається, хмари починають розяснюватися, хоч ще не можна сказати, що небезпека минула.
— Але ж він жиє, пане Хольмсе!
— Так оскільки се не є хитрий підступ, щоб направити нас на фальшивий шлях. Перстень той нічого не значить. Могли йому його відібрати.
