Сторінка:Конан Дойль. Танцюючі Фіґурки (Львів, 1925).djvu/24

нув до своїх обовязків, удалися до сальону і там мусіли чекати на розвязання справи.

— Здається ми зможемо добре зужиткувати сей вільний час,  сказав Хольмс і присунувшися з кріслом до стола, розложив на ньому картки з фіґурками. — Маємо тут перед собою дивовижні документи. Колиб не були вони попередниками такої страшної траґедії, моглиб викликати тільки сміх. Сам я добре ознайомлений з ріжними способами таємного письма, оголосив навіть невеличку працю, де зазначив сто шісдесять способів шифрування. Але мушу визнати, що з таким способом ще не був знайомий. Винахідникові очевидно ходило надати цілому письму вигляд припадкової діточої базгранини.

Коли ж я уважніше придивився, то переконався, що сі смішні значки мають служити яко букви і коли дійшов до сього, відкрив, що тут ужито тих самих правил, як і при иншому шифрованому письмі. Отже розвязання не справило мені жадних труднощів. Перша прібка, яку мені доручили була закоротка, щоб з неї можна було витягнути, більшого, як що фіґурка:

 

 

мусить означати букву „e“. Відомо, що ся найчастійше повторюється в анґлійській мові. На пятнайцять значків першої картки, чотирі були однакові. Ся фіґурка мала часом прапорець, який