як я знаю на підставі останніх відомостей. Ви приїздете в сам час, щоб її вратувати, хоч би для шибениці.
Обличчя Хольмса стало похмурим.
— Так, ми їдемо до Рідінґу, хоч не знаємо нічого, що там сталося, відповів він зимно.
— Страшна річ, панове, оповідав далі начальник стації — обох застрілено й пана Кебіта й його жінку. Се вона стрілила спочатку у нього, а потім до себе. Так зізнала служба. Він вже вмер, а вона тяжко ранена. Боже мій! Се ж одна з найбільше поважаних родин в цілому графстві!
Не гаючи часу ми всіли до візка. Колиж підїхали парковою алеєю до будинку, побачили тут просто перед очима возівню й соняшний годинник, що відіграли таку важливу ролю в сій дивній справі. До нас підійшов невеличкий панок і представився яко інспектор Норфолькської полиції Мартін. Він дуже здивувався, почувши назвиско мого приятеля.
— Алеж злочин виконано нині о третій годині вночі! Як же ви могли знати за се в Льондоні?
— Передчував! відповів Хольмс, і поспішив сюди, щоб попередити несщастя.
— В такім разі ви маєте якийсь матеріял, про який ми не знаємо.
— Знаю тільки історію з танцюючими фіґурками, відповів Хольмс. Поясню вам все потім. Якщо я не міг перешкодити злочину, викори-
