— Це правда.
— Чи Барімор дістав щонебудь заповітом від льорда Чарльза? — спитав Гольмс.
— Він і жінка його дістали по п'ятсот фунтів стерлинґів.
— Ага! А чи знали вони, що дістануть?
— Знали. Льорд Чарльз охоче говорив про свій заповіт.
— Це дуже цікаво.
— Я міркую, — сказав Др. Мортімер, — що ви не будете дивитися з недовіррям на всіх тих, що дістали яку спадщину по льордові Чарльзові, бо мені він теж лишив тисячу фунтів.
— Справді? А ще кому?
— Невеличкі суми окремим особам, і великі гроші на добродійні ціли. Решта все перейшло льордові Генрі.
— А скілько виносить та решта?
— Сімсот сорок тисяч фунтів.
Гольмс здивовано підняв брови:
— Я не знав, що розходиться про таку велику суму, — сказав він.
— Льорд Чарльз мав славу багатої людини, але ми не знали, наскільки він багатий, поки не оцінили нерухомі маєтки. В цілому
78
