шому в Дортмурі існує якась нечиста сила, яка загрожує Баскервілеві, так?
— Бодай, я сказав би, настільки, що є деякі докази того, що це могло б так бути.
— Власне. Але запевно, коли ваша надприродна теорія вірна, ця сила може заподіяти зло молодому Баскервілеві в Льондоні таксамо, як і в Девонширі. Не можна собі вявити чорта з обмеженою льокальною владою, наче в якого парафіяльного уповноваженого.
— Ви висловлюєтесь більш поверховно, містер Гольмс, ніж як би думали, ввійшовши в особистий контакт із обставинами. Отже, ви думаєте, коли я розумію вас, що молодому чоловікові буде таксамо безпечно в Девонширі, як і в Льондоні. За пятьдесять хвилин він приїздить. Що ж ви мені радите?
— Я б радив вам узяти візника, покликати вашого пса, який шкрябає у двері, й їхати на двірець зустрічати льорда Генрі Баскервіля.
— А тоді?
— Ви йому нічого не будете казати, доки я не обдумаю цеї справи.
42
