старого льорда, він боявся надовго лишати її саму, щоб не утратити не неї впливу і через те взяв її зі собою до Льондону. Як я довідався потім, вони спинились в Мексбургському готелю, одному з тих, куди я посилав Картрайта шукати доказів. Жінку Степльтон замикав у кімнаті, а сам, передягнений і з фальшивою бородою, слідкував за доктором Мортімером, як той був у нас, потім як поїхав на двірець і разом із льордом Баскервілем до Нортумберляндського готелю. Жінка догадалася потрохи про його наміри, але так його боялась, що не зважувалася написати до льорда Баскервіля, щоб часом лист не попав у руки Степльтона. Вона хитро додумалась вирізати друковані слова й послати пересторогу анонімно. Її лист дійшов до льорда Генрі і був першим натяком на небезпеку, яка його чекала.
— Степльтонові треба було здобути якусь частину одежі льорда Генрі, щоб на випадок, коли б своєю зброєю вжив собаку, могти нацькувати її по сліду. Він без сумніву підкупив слугу або покоївку в готелю, але випадково перший черевик, який йому принесли, був зовсім новий і не відповідав
18 Конан Цойль
273
