той метелик у його зеленій сітці. Ще тільки шпильку, шматок корка и етикетку, і ми додамо його до нашої колєкції на Бекер-стріт.
І, повернувшись від портрета, він зареготався, хоч звичайно дуже рідко сміявся. Я ніколи не чув його сміху, що не віщував би комусь лиха.
На другий день я встав рано, але, Гольмс був на ногах ще раніще, бо, одягаючись, я побачив, як він ішов по алєї.
— Сьогодня в нас буде гарячий день, — заявив він, потираючи руки від задоволення. Сіти порозставлювані, незабаром почнем їх тягнути. До ночі будемо знати, чи попалась наша велика зубата щука, чи втекла крізь невід.
— Ви вже були на степу?
— Я сповістив у Прінстовн про смерть Сельдена. Здається, можу запевнити, що нікого з вас не потурбують із цього приводу. Потім треба було дати знати мойому вірному Картрайтові, де я, бо він умер би з журби під дверима моєї схованки, як пес на могилі свого пана, як би я не заспокоїв його.
— Які ж наші перші кроки?
237
