Таким способом, одна з наших таємниць вияснилась, і ми знаємо, через що Степльтон так неприязно зустрічав кожного, хто сватався за його сестру, навіть льорда Баскервіля. Тепер переходжу до другої нитки, яку мені вдалося розплутати з цього замотаного клубка, а власне, таємницю нічних ридань, та заплаканих очей жінки Барімора, і нічних екскурсій його самого до вікна в порожній кімнаті. Все це вияснилося в одну ніч. Ми сиділи в кімнаті льорда Генрі аж до другої години ночі, коли таксамо, як і перше, Барімор перейшов крадькома коридором. На щастя, він дійсно трохи глухий. Знявши черевики, ми обидва прокрались за ним і, заглянувши в порожню кімнату, побачили, як він, зі свічкою в руках, стояв перед вікном, притулившись лицем до скла і, не одриваючи очей, дивився в темряву за вікном, таксамо, як я бачив його минулої ночі.
Ми не умовились наперед, що нам робити, але в льорда Баскервіля така вдача, що він до всього йде просто, не роздумуючи, так і тут: він увійшов у кімнату, Барімор відскочив від вікна і стояв блідий, і, тремтячи
155
