Вона повернулась і дуже швидко щезла між камінням розкиданим навколо, а я, з серцем, повним неясних страхів, подався далі до Баскервільського замку.
Починаючи звідси, замісць оповідати, я буду наводити мої власні листи до Шерльока Гольмса, які лежать осьде переді мною на столі. Може, деяких сторінок не стає, але загалом вони дуже точні й передають мої переживання й передчуття краще, ніж зберегла їх моя пам'ять, хоч усі наступні траґічні події лишилися дуже ясними в моїй голові.
Баскервільський замок, 13. жовтня.
Мій любий Гольмсе,
мої попередні листи й телєґрами тримали вас досить докладно в курсі подій, що трапились у цьому забутому Богом куточку. Чим довше тут сидиш, тим більше дух тутешньої дикої природи, її безмежність, її дикий, сумний чар обгортають душу. Ступивши раз на
132