року хвилясту рівнину, де-не-де поляпану зеленими плямами осоки. На цілому просторі не видко було жадного руху життя, крім кількох круків, які голосно крукали на скелі за нами.
— Ви, освічена людина, не можете ж ви вірити в таку дурницю, — сказав я. — Яка, думаєте ви, причина такого дивного згуку?
— На багні часто бувають дивні згуки: або болото осідає, або, вода збірається, або ще щонебудь.
— Ні, ні, це був голос живого сотворіння.
— А може й так. Чи ви коли чули, як кричить водяний бугай?
— Ні, ніколи не чув.
— Це дуже рідкий птах, у Анґлії майже зник, але на степу всяке буває. Справді, мене б не здивувало, як би я довідався, що ми оце чули останнього водяного бугая.
— Я ніколи в життю не чув нічого такого дивного, страшного.
— Це, дійсно, не дуже веселе місце, загалом кажучи. Гляньте, онде на горбі, як ви думаєте, що то таке?
Цілий крутий горб був укритий сірим ка-
120