Переглядаючи свої нотатки, що стосуються семидесяти цікавих справ, підчас яких я студіював на протязі восьми років спосіб поступовання свого приятеля Шерльока Хольмса, знахожу багато дуже траґічних, трохи комічних, а по більшости дивно не звичайних. Нема ані одної трафаретної, що треба пояснити тим, що Хольмс, працюючи скорійше яко аматор, а не зарібник, ніколи не починав слідства в справах не ориґінальних і не загадкових. Поміж тими всіма справами не можу знайти ані одної більш ориґінальної справи, як та що стосується добре знаної в графстві Саррей родини Ройльот'ів Стоок Морен.
Випадки, за які хочу оповісти, зайшли в початках мойого приятелювання з Хольмсом, коли ми ще кавалєрами мешкали разом при вулиці Бекер. Власне міг би оголосити їх скорійше, колиб не пообіцяв, що заховаю їх в таємниці, тільки в минулому місяці звільнила меня від слова чести несподівана смерть тієї, якій я дав слово мовчання. Наступила хвиля подати відомости до ширшого загалу про ті події тим більше, що о смерти доктора Ґрімсбі Ройльот'а поширилися чутки, що надали тій справі характер більш поважнійший, ніж вона мала в дійсности.
Було то в початку квітня 1883 року; збудившися одного певного ранку, я зобачив перед
