— Мені вже досить, кричав він, тебе й твоїх гусей! Іди до чорту! Коли не перестанеш мені докучати, випущу на тебе псів! Але про що тобі ходить?
— Одна з тих гусок була моєю власністю, простогнав молодий чоловік.
— То іди до містрис Окшот.
— Вона надсилає мене до вас.
— Ну, тоді звертайся до кого хочеш, а мені дай спокій. Досить вже маю сього. А ну! Геть звідси! Тут Брекінрідж підніс пястук і нещасливий відскочив у темряву.
— Га-га! прошепотів Хольмс, може обійдемося без візити до Брікстон-Роду, ходім, побачимо, що дасться витягнути з сього хлопця.
Протиснувшися швиденько через натовп людей на хідниках, ми побігли за хлопцем і незабаром Хольмс спинив його, поклавши йому руку на рамя. Заскочений він звернув до нас смертельно бліде з переляку обличчя.
— Що? Хто ви? Чого вам треба? почав казати непевним голосом.
— Вибачте, — ласкаво звернувся до нього Хольмс, — але я випадково чув вашу розмову з купцем про гусей і думаю, що зможу стати вам у пригоді.
— Ви? Хто ж ви і як можете знати, про що тут ходить?
Називаюся Шерльок Хольмс. Моїм фахом є знати все, чого инші не знають.
— Алеж тут ви нічого не знаєте…
— Противно, все знаю. Ви хочете довіда-
