місяця зауважила трьох людей перед дімком портієра. Однак не звернула на них уваги. За годину почула гукання моєї пані і прибігла сюди.
Нещаслива пані лежала на землі, саме так, як вам оповідала. Крів і мізок оприскали цілу підлогу довкола. Сього булоб досить, щоб збожеволіти. Власна її сукня була поплямлена крівлею, а сама вона лежала привязана до фотелю. Панове вже досить розпитували мою пані, нехай же вона тепер відпочне біля своєї старої Терези.
Як найніжнійша мати підперла служниця під рамя свою пані і відпровадила її до другого покою.
— Тереза ціле своє життя була коло баронової, зауважив Гопкінс. Вона її вигодувала, а пізнійше виїхала з нею до Анґлії. 18 місяців тому обидві по перший раз залишили Австралію. Вона називається Терезою Врайт і таких служниць немає вже тепер на цілому світі.
По обличчю Хольмса я зауважив, що він стратив зацікавлення до сієї справи і що ціла таємниця не вабила його більше. Щож лишалося тут зробити? Очевидно — піймати злочинців. Та хибаж Хольмс займався остільки ординарними людьми? Викликаний з приводу такого звичайного випадку, він славний, досвічений фаховець мусив виявити тепер своє незадоволення і властиво се було помітно на мойому обличчю. Однак, коли ми дійшли до їдальні, то побачили там сцену, що могла знов піднести цікавість Хольмса.
Се був великий, просторий покій. Стеля з дубового дерева була оздоблена гарною різьбою: на стінах розвішано багато рогів оленів та сер-