Сторінка:Конан Дойль. Душогубство в Абей Ґрендж (Львів, 1924).djvu/32

Цю сторінку схвалено

Хольмс нічого не говорив довший час і мовчки палив свою люльку. Потім встав, підійшов до нашого гостя и подав йому руку.

— Я таксамо думав про сю справу. — Знаю, що ви сказали правду, бо в вашому оповіданню нема нічого поза тим, що я міг би сам сказати. Тільки моряк або акробат міг вилізти так високо, щоб досягнути в сьому місці шнура, і тільки моряк міг сплести такого вузла, який я знайшов на фотелю. Ся пані один раз в свойому життю зустрілася з моряками, а саме підчас своєї подорожі з Австралії до Европи. Чоловік, що вчинив забійство, мусив обовязково належати до її товариського кола, инакше не боронилаб його так завзято і не зрадилаб сим свойого кохання. Бачите тепер, як мені легко було відшукати вас, коли справа пішла правильним шляхом.

— Я був певний, що поліція ніколи не впаде на наш слід, — сказав моряк.

— Поліція не вистежила вас і напевно не зможе сього зробити. Сього я певний. Але шановний пане Крокер, ся справа є дуже серіозною, хоч я охоче визнаю, що ви вчиняли під впливом несамовитости. Не знаю, чи судді визнають ваш злочин забійством при обороні власного життя. Однак я маю стільки симпатії до вас, що коли на протязі 24 годин ви звідси зникнете, то вам в сьому ніхто не перешкодить. Ручуся вам.

— А чи пізнійше все буде оголошено?

— Натурально, що світ довідається про се.

Капітан почервонів від обурення по самі вуха.

— Що ж се за пропозиція для чесної лю-