цілком щиро, що від сих новин я майже не збожеволів. Як то? Сей піяк насмілювався підносити руку на сю жінку, у якої він є недостойним розвязати ременець від черевика?
— Пізнійше ще раз спіткав я Терезу і нарешті побачив знов Мері. Се трапилося тільки один раз, бо вона не хотіла більше зі мною бачитися.
— В останніх днях я дістав розпорядження на майбутньому тижню виплисти в море і тому постановив побачитися з нею ще раз. Тереза була до мене дуже прихильна, бо любила Мері, а того негідника зненавиділа з цілого серця, як і я. Від неї я довідався, який порядок панує в домі. Мері мала звичку сидіти вечерами довше зо всіх в своїм покою і читати книжку. Минулої ночі я підкрався до вікна і легко постукав у шибу. Спочатку вона не бажала відчиняти, однак тому що (як я се тепер добре знаю) дуже мене кохала, пожалкувала, що я стою так по ночі на морозі і прошепотіла, щоб я перейшов до великого вікна, яке знаходиться з другого боку. Я знайшов се вікно відчиненим і міг скрізь нього увійти до їдальні. І знов з її власних уст я почув оповідання про такі речі, від яких у мене крів застигала в жилах і я проклинав сього потвора, що міг так знущатися з укоханої мною жінки.
— Беру небо за свідка, що коли ми стояли так під вікнами і розмовляли, то не мали жадних злих замірів. Нагло сей божевільний впав до кімнати і почав обзивати жінку всякими образливими словами. Потім ударив її палицею в обличчя. Тоді я схопив гачок і поміж нами почалася боротьба. Тут на мойому рамені ви мо-
