мусить від сього стримуватися. Тоді він кинув у мене свішником. Нехай вже кидав би в мене, що хотів, аби тільки її, сю добру дитину, залишив у спокою. Вона навіть мені не казала, як він її кривдив. Завжди поводився з нею дуже зле, вонаж була за горда, щоб скаржитися. Тих плям, що пан зауважив на її рамені, я не бачила попередньо і переконана, що вони походять від шпильки до капелюха. Що за негідник!… Нехай мені Бог подарує, що кажу так за небіжчика, але се був один з найгірших людей у світі. 18 місяців тому оточав нас увагою і був чулий та лагідний, але тепер сей короткий перебіг часу видається нам довгим як 18 літ. Моя пані перший раз виїхала з дому до Льондону і тут спіткала його. Він спокусив її своїм титулом, грішми і брехнею. Якщо пані винна, то тяжко се відпокутувала.
Приїхавши до Льондону в червні, зустріли ми в липні барона, а вже в січні минулого року відбулося весілля. В сей мент моя пані знаходиться у своїй кімнаті і напевно прийме вас. Не повинні, однак, панове довго її питати, бо вона пережила хвилини, що зворушили її душу.
Баронова Брекенстель лежала в тім самім положенню, як ми її бачили першого разу тільки очі мала яснійші і живійші. Служниця увійшла разом з нами і як першого разу почала робити оклади на око своєї пані.
— Сподіваюсь, сказала вона лагідно, що ви не будете мене переслуховувати по другому разі.
— Ні, відповів дуже ввічливо Хольмс. Не хочу турбувати пані, противно, хочу заспокоїти, знаючи, що ви багато перешли тяжкого. А колиб