— Дайте спокій, запануйте над собою! — сказав я.
Наляв йому води, але се немало жадних наслідків. Він дістав страшний гістеричний напад, що буває у людей міцного характера з приводу великого нервового потрясення.
Поволі сей дивний пацієнт заспокоївся, але почервонів з ніяковости.
— Однак я себе осмішив — вимовив він з трудом.
— Абсолютно ні. Прошу вас, напийтеся!
— Наляв йому кілька кропель коняку до води і незабаром кров знову появилася на його блідому обличчю.
— Се мені дуже допомогло. А тепер, пане докторе, будьте ласкаві обдивитися мій великий палець, а скорійше місце, де він ранійше був.
Він зняв хустку і простягнув руку. Незважаючи на професійну загартованість, я здрігнувся побачивши її. Поруч з чотирма випростованими пальцями, замість великого, була глибока крівава яма.
— Боже мій! се страшне, ви мусіли стратити багато крови.
— О так! Як тільки се сталося, я зомлів і довший час лежав непритомним. Кров ще упливала, коли я вернув до свідомости і тому міцно обвязав рану хусткою.
— Дуже добре зробили. Очевидно сю рану спричинив якийсь гострий знаряд?