— А я думаю, що на сході — зауважив мій пацієнт.
— Подаю голос за північ, — сказав я, там є площина, а пан інжінєр оповідає, що по дорозі не відчував, щоби карета їхала в гору.
— А мені здається, що те було скорійше на заході — зауважив скромно убраний чоловік — там є кілька невеличких самітних сел.
— Хо, хо, панове — закричав, сміючись інспектор — поміж нашими думками така ріжнця, ніби то ми поділили компас. А на чий бік станете ви, пане Хольмсе?
— Всі помиляєтеся!
— Алеж се неможливо!
— Одначе, се так. Ось тут мій пункт — сказав Хольмс і показав пальцем на центр кола.
— А якже з десятимилевою їздою — вставив Гетерлєй.
— Пять від стації і пять назад. То ясне як сонце. Ви самі оповідали, що кінь не був змучений, коли ви всідали до карети. Як би се було можливо, колиб кінь вже відбув далеку десятимилеву їзду.
— Гм, така штучка доволі правдоподібна — відказав Бредстріт.
— Тепер мусимо подумати яку ціль мала ся банда.
— Що до сього, то тут нема ніякого сумніву — сказав Хольмс. То є фальшівники грошей на велику скалю. Машина їм була потрібна,
