— От се повідомлення повинно вас зацікавити — сказав він — рік тому воно обійшло всі часописи. Уважайте: 9 б. м. зникнув двайцяти шести літний інжинєр Єремія Гейлінґ; о 10-тій вечером він вийшов зі свого помешкання і з того часу загинув слід його; був він убраний і т. д. — Можна припустити, що тоді полковник останній раз направляв свою машину.
— Великий Боже — вимовив мій пацієнт — тільки тепер розумію значіння останніх слів жінки.
— Так, нема жадного сумніву, що полковник се чоловік зимної крови і дуже рішучий. Він робив так, як роблять пірати, що не зносять свідків на захопленому кораблі. Але зараз нема чого гаяти часу і коли тільки стан вашого здоровля дозволяє, мусимо їхати негайно до Скотлєнд Ярду — головного бюра льондонської поліції — а звідти як найшвидше до Ейфорда.
Три години пізнійше ми всіли у потяг, який мав завезти нас з Рідінґа до невеличкого села графства Беркшир. Товариство наше складалося з Шерльока Хольмса, інжинєра, інспектора поліції Бредстріта разом зі скромно убраним чоловіком і мене. Інспектор розклав перед собою докладну мапу і уважно роздивлявся околицю біля Ейфорда, потім за поміччю циркля начеркнув коло, осередком якого був Ейфорд.
— Отже маємо — сказав він — ся лінія окружає село менше-більше в десяти милях від-
