Сторінка:Комаров Про запорожські вольності 1907.pdf/35

млика і по річці Підпільний з селами Капулівкою, Покровським та другими і разом з тим сто тисяч десятин землі навкруги Січей. Сі землі опісля наслідники князя Вяземського продали барону Штигліцу. Пан Пишчевич, росповідаючи про це, каже: „кто бы смѣлъ сказать запорожцамъ, что ихъ милая Сѣчь достанется жиду“, себ-то барону Штигліцу, котрий був родом з євреїв. Одже на втіху пану Пишчевичу можна нагадати, що в 1830 році барон Штигліц більшу частину тиєі землі запорожської продав великому князеві Михаилу Николаєвичу, що став одним з найбільшіх поміщиків на степах запорожськіх. Князеві Прозоровському, тому самому, що займав запорожські паланки, даровано теж сто тисяч десятин землі в околицях теперішнього Катеринослава. Графу Каменському даровано 14,000 десятин землі по річці Біленькій проти острова Хортиці і 5,324 десятині в пустоші Богуша в теперішньому Павлоградському уїзді, графині Браницькій, родичці князя Потьомкина — 21,614 десятин в теперішньему Новомосковському уїзді, генералу Стрекалову — село Грушівку нижче річки Конки з землями на всю велику околицю, поручику Черткову