І почав я брехать онаївнено,
що буває холодно і жарко,
що після зими, завжди овеснянено
сонце цілує нас палко.
І тій жінці, що схилилась ридаючи,
я на флейті грав про кохання.
Вона ж поцілувала мене вдячно
і осльозила мої поривання.
І пішла вона кудись тихо,
а я граю на розі на флейті
і хтось показав мені противну пику
з зубастим реготанням на серці.
І почав я матюкатись тоді опоезенно,
що всі ви сволочі, як тумби.
А міліціонер слухав мене обезмеженно
і хукав — бо зимно — у руки.
Я підняв тоді свою флейту,
і почав бить кожного в морду,
аж доки не вибився до щенту
і не послав усіх к чорту.
І ображено ліг під афішу
і заплакав, що так зимно…
Тоді жулік показав мені пику
і ударив кулаком у спину.
