Ця сторінка вичитана
***
Несу я у пригоршнях смуток,
не знаю де кинуть в степах.
Повзуть черепахи тванюки
й холодними жабами жах.
Кусайте сонця баклажани
в повітряну блакитну чалму
оповийте чоло. Гривожари
жеребцями на ранок іржуть.
Хапайте баґнетів блеск.
Лежить на левадах Пес
схиливше лице
на лапи.
І смерти тічки тчуть канати
і жалібний марш на зубах
вицокують чорні собаки
і виють, скавчать.
Надіньте на леза шаблюки
зневаги людяної сміх
і харкніть в провалля тванюки
епохи сучасної злість!
