Родить мозок буяльні слова
і кує жмут огняних думок
голова ж ти моя, голова
оповита вінцем блискавок.
Надійшов я жбурлять бумеранґ
слів повстанських і гордих
бо настане доба „Штурм унд Дранґ“
і нові завірюхи і шторми.
І цю пісню в набій я кладу
з динамитом і оливом кулі
кожний вибух освітлює млу
кожний згук мій співає про волю.
Зашумлять бумеранґи у синь,
і заплющиться сонце од болю,
а в білесий з веснушками цинк
клич ударить скликанням до бою.
Не зв'язать бо вітрів голубих
і до прикорня їх не прибити,
і громохкі спадуть блискавки
і нічим їх не можна забити.
На коромислі цебра годин
я по воду іду до криниці,
і наповнені вщерть до карниз
колисаються цебра мов мислі.
