Сторінка:Коляда Г. Арсенал сил (1929).pdf/41

Цю сторінку схвалено


А далі в пір'я із перин —
і вийшла копія Вільгельма:
Куди прийшов ти, сукин син,
чи розумієш, шельма?!

Іванна ручкою махне —
і німцю тут могила.
А німець крикнув: „Хай живе
моя відчизна мила!“

Тоді як Іванна командувала загоном, Данько працював у запіллі як більшовик.

На небі золотий пунктир
і блідий місяць — кома.
Данько забрів в якийсь пустир,
дорога незнайома.

Прожектором хапає млу
застава німців в полі,
малює сяйво то дугу,
то падає в знемозі.

Пружинить слух свій старшина
червоного загону —
немов та напнута струна
й по ній смичком хтось водить!

Данько прибув сюди, щоб розізнати чисельність війська й інші одержати воєнні відомості. Він переодягся на коваля і з виду

40