Цю сторінку схвалено
Зі сходу й заходу заграви,
з півночі вітер гілля гне.
Побідні сурми заїграли,
червона влада рад іде!
Злітають вивіски з готелів
і магазинів, і крамниць —
здіймає руки аж до стелі
буржуй.
Рукою ловить він підпору,
але нема: повітря, мла…
Він пада мертвий на підлогу:
ех, жалюгідная шпана!
Братішки, бий його у рило —
за кайдани, в'язниці, гніт!
Сьогодні воля воскресила
наш всепобідний гнів…
…Дві пилки, що зуб на зуб
чи терпуг об терпуг —
так змійкою кривиться уст
усмішка ворога тут.
А „стєнка” стоїть, як розп'яття,
за нею садки, водограї, любов…
А бий його мерзавця:
плі! агов!!
Позлітали головоньки
у сирую землю,
така доля вже, паноньки —
стравою для черви!
29
