Цю сторінку схвалено
Хата Данькова горить:
уу!..
Вітер шумить —
ур!..
Вдарили в дзвони. Пробі!
Тіні червоні мають:
„босі на вогнищі
люди стрибають!..“
Буря ударила в дим
і розлетілися іскри.
Ой, запалали скирти
солом'яні сусідські.
Пожежа! Пожежа всюди
дзвенить розпачно.
Стрибають люди
в огонь необачно.
Хапають головешки
і далі, далі мчать…
Мов смолоскипи, плошки
усюди миготять…
А мати скорбна, як розп'ята,
стоїть безслізна і німа —
червоним маривом обнята,
як постать з мармурових скель.
Гогоче полум'я, шумує
і язиками вітер рве!
Пожар шалений. Він лютує,
усе довкола лама, б'є!
19
