Сторінка:Коляда Г. Арсенал сил (1929).pdf/11

Цю сторінку схвалено


Брати шевці. Ось старший з них
з утоми хилиться на лаву,
а інші „компліменти“ вслід
рясними матюками!

А мати в хату: — Ой, сини,
ізнову посварились!
І відповідають їй:
— Чом на світ нас родили?

…Цок-цок! Цвяшок в підошву, раз!
Аж кіт тіка під лаву.
Цугика ніж, немов алмаз,
а дратва шмиг в халяву!

А лямпа блима — вогник той
далеко десь в тумані…
І прокидається любов,
як невиразні плями.

Тут грима пісня уночі,
в ній скарги, плач, надія…
…Точіть ножі! Гостріть ножі!
А гей — війне завія!..

Багацько Данько чув розмов про Харків, долітали чутки про повстання й страйки. Під впливом цих розмов юний Данько вирішує побачити світа, — що то за велике місто Харків і що то за заводи?

 

10