Цю сторінку схвалено
Цвітуть садки… Зелені трави…
Тут розляглась пахуча тінь…
Тут леґендарні ходять мавки,
в них коси довгі, до колін!
Тут сонце йде, як віл до стійла,
рогату голову у синь…
Здається, ніби воскресила
ця мить золотяну старинь…
І прокидаються віки —
в їх похід Січі, Тамерлана…
В очах списи —
бойовий клич: — До стана!
У Данькової родини: великі злидні. Його брати працювали зраня до півночі, шили чоботи на глитаїв-скупщиків, які з них десять шкур драли. Мати працювала щоденно в наймах. Дванадцятилітній Данько дуже рано розумово розвинувся. Він пильно прислухався до розмов дорослих. Брати його в бога не вірили, а царя крили матом…
Без батька ріс Данько —
помер від п'янства, скрути…
Ходили злидні під вікном
та холод ціпив зуби.
9
