в кількох рукописях XVII. і XVIII. в. і на яке покликуються також автори підкарпатських „Александрій“.
Тут треба згадати й деякі рукописні Збірники, що збереглися на Підкарпаттю і написані очевидно в Галичині н. пр. дуже замітний і цінний збірник з р. 1612, написаний мабуть в Самборі або збірник зр. 1708, написаний в Хирові, дальше Фанчиковське Євангелів з р. 1577, переписане із видання Печерської Лаври, що належало колись до церкви Параскевії в галицькому місточку Болехові. У Фанчиковій зберігається і рукописний апостол з XVI. або XVII. в. З Галичини походить і Збірник зр. 1652, виданий проф. Вайнгартом, написаний Григорієм Прокоповичем Куйбідою із Стрия.
В галицькій части Карпат було мабуть написане Березненське Учительне Євангеліе з XVI в.
Літописних записок маємо із Підкарпаття розмірно мало.
Мукачівську монастирську літопись, яку Краліцкий а за ним Е. Сабов відносили до XV. в. (виїмки з неї надрукував Е. Сабов у христоматії 1893 р. сторона 184; М. Врабель надрукував її в головній основі в Ужгородській „Науці“ р. 1897 — 1898) треба вважати за компіляцю написану не менше, як два століття пізнійше а доповнену і закінчену аж у другій половин ХІХ. в.
Її автор, чи авторі, користувалися і давнійшими джерелами часто безкритично або й із означеною метою, опираючись часто на неавтентичних грамотах і инших документах, Ся літопись обіймає події від року 1399 і подає хронольоґічні записі від p. 1458.
Її давня рукопись не дійшла, бо й не могла дійти, до наших часів.
По довгих розслідах і розшукуваннях удалося мені дістати до рук лице копію її з другої половини XIX. в.
Послідна її записка відноситься до р. 1871 то 6 до року смерти протоігумена Олександра Галичковича.
Дуже цінну Гукливську літопись із XVII. — XVIII. в. та початку ХІХ. в. (1660 — 1812) оголосив Іядор Стрипський (Я. Біленький, в Записках Н. Т. Ш. том, 104 сторона 74 — 82).
У значній части вибігають поза сферу церковних монастирських та релігійних інтересів памятники белетристичної літератури.
Тут належуть з одного боку підкарпатські переробки старинних романів і повістів — аз другого боку збірники пісень і віршів так релігійного як і світського змісту.
