Остромирове Євангеліє з року 1056—1057. Рукоп. в Публичній Бібліотеці в Петербурзі. Видання Востокова р. 1843 р. і Савінкова (вид. фотоґрафічне) з р. 1883 і 1889.[1]
Збірник князя Святослава з року 1073. Рукоп. в Московській Синодальній бібліотеці. Видання „Общества Любителей Древней Письменности“. С. Петрб. 1880 (фотолітоґр.).
Збірник князя Святослава з р. 1076. Рукоп. в Публ. Бібл. в Петрогр. Видання Шимановського р. 1887, 1894.
Проповіди Григорія Богослова з XI. в. Рукоп. в Публич. Бібліотеці в Петербурзі. Видання Будиловича, С. Петерб. 1875.
Архангельське Євангеліє з р. 1092. Рукоп. в Румянцевськім музею в Москві. Вид. фототипне в Москві р. 1912[2].
Турівське Євангеліє з XI. в. Відкривки рукоп. в публич. бібліотеці у Вільні. Фотолітоґрафічне видання С. Петерб. 1868.
Реймське Євангеліє. Кирилівська часть з XI. або XII. в. Рукопись в Реймс. Видання з р. 1845 і фотолітоґрафічне Л. Лєже, Реймс і Прага р. 1899.[3]
Патерик Синайський. Рукоп. в Моск. Синод. бібліотеці. Вид. Срезневським: Свѣдѣнія й замѣтки о малоизвѣстныхъ и неизвѣстныхъ памятникахъ. Nr. LXXXIII.[4]
Галицьке (Крилоське) Євангеліє з р. 1144. Рукоп. в Синодальній бібліотеці в Москві. Видання архимандрита Амфілохія з р. 1882-1883.
Румянцівська Ліствиця. Рукоп. в Румянц. музею в Москві.[5]
- ↑ Порівн. Н. Волковъ: О не новгородскомъ проісхожденіи діакона Григорія, писца Остромироваго Евангелія. (Журн. Минист. Народ. Просвѣт. 1897. No. 12.
- ↑ А. Шахматов покликується на Архангельське Евангеліе, як на gамятник староукраїнський. („Краткій Очеркъ“ „Укр. народъ“ loc. cit. II. стор. 695).
- ↑ А. Соболевскій: Реймское Евангеліе (Русс. Филолог. Вѣсти. 1887; А. Шахматовъ, літоґрафований „Курсъ исторіи русскаго языка“ ч. І. Спб. 1910—1911 стор. 259; W. Wondrak: Altkirschenslavische Grammatik 1912 стор. 640.
- ↑ Яґіч: Критическія замѣтки по исторіи русскаго языка. Спб. 1889. стор. 26; I. В. Владиміровъ: Обзоръ южно-русскихъ и западно-русскихъ памятниковъ письменности, отъ XI до XVII стол. Кіевъ 1890. стор. 8.
- ↑ П. В. Владиміровъ: Обзоръ южно-русскихъ и западно-русскихъ памятн. loc. cit. стор. 11; цей памятник можна віднести до Чернігова або Вишгороду; про мову сього памятника, порівн. Владиміровъ: Пятидесятилѣтіе „Мыслей объ исторіи русскаго языка“. Кіевъ 1899, Руманцевская Лѣствица XII в. стор. 33—43.