Цю сторінку схвалено
— Грошей я від вас не хочу, не треба їх мені… А й книжок цих мені не треба, вони лишилися по мойому внукові, що впав у бою за рідний край… А квітки, що їх хотів від вас купити, бажав занести на його гріб… Завтра — роковини його смерти…
***
Не йшли, а бігли навантажені книжками Михайлик та Гринько додому. Бігли, щоб поспішити ще цьогож дня до ліса та назбирати багато-багато квіток для старенького пана на могилу його внука.
А раннім ранком у Великодну Неділю стукали вже до дверей старого пана. Принесли багато-багато квіток, синіх, як їх добрі, розмріяні очі, і білих, як їх чисті серця. Принесли багато квіток для панового внука…
КІНЕЦЬ.
