Цю сторінку схвалено
— Не скажеш? Добре! Нам годі з тобою гратися, часу нема. Відошлемо тебе до села, а там уже з тобою поговорять…
— А говорити там уміють — каже другий — від вас навчилися. Трохи ноги підогріють так, як ви в неодному селі робили, а там…
— Покличте стежу! — дає наказ Степан. Наказ лунає гостро, твердо, дарма, що Степан знає, що ніякої стежі ніде нема.
Один із хлопців відходить.
— Скажеш? — питається знову Степан.
Полонений уже не перечить, не відмовляється. Мовчки потакує головою.
— Гей там, вернися! — кличе за товаришем Степан. А потім до полоненого:
— Багато вас там?
— Сотня…
— Чого?
— Село покарати…
— Яке?
— Те, що там за балкою…
— Наше село?
— Не знаю…
— Як приїхали?
— Залізницею.
— Скільки возів?
