Ані хвилини надуми! Наказ! Немов на крилах злетів Гриць на міст. Підскочив до погаслого льонту, черкнув запальничку, сипляться іскри і… мале, синє полумя знов біжить по льонті. А ворог уже тільки кількадесяти кроків від моста. Стріляє в напрямі Гриця та біжить.
— Тікай Грицю! — кличуть стрільці від стежі.
— Зів! — зів! — зів! — свищуть кулі коло Гриця.
А він жде, дивиться, чи вогонь дійде до міни. Противник уже на мості! Ще кілька кроків і… Гриць пропав…
Аж нараз — страшний гук. У гору піднявся стовп полумя і міст летить у повітря! А з частинами мосту падають довкола на поле куски порозриваного Грицевого тіла і наче червоні маки красять землю…
Як побачиш, дитино, червоні маки на полі над водою — то не зривай їх і не кидай бездушно на землю, бо може саме в червоних платках цих маків є трохи крови того геройського Гриця, що своє життя приніс у жертві для рідного краю.
