Баку — столиця Азербайджану, а також є й центр світової нафтопромисловости.
Радянська влада Азербайджанові дісталася кривавою ціною — тут загинули 26 найкращих борців-комунарів. Радянська влада зламала віковічні жахливі традиції і визволила трудівників від рабства економічного й релігійного.
Усе це нам розповідали товариші з Азербайджанського ЦК комсомолу на товариській вечері, коли ми прибули до Баку.
— Ми зараз маємо університет, політехнічний інститут, — казав нам секретар ЦК, тов. Муратов, — про що ми раніше не могли й мріяти, маємо консерваторію, мережу професійних, технічних і педагогічних шкіл, наша зміна зараз вчиться своєю рідною мовою. По школах першого ступеня вчиться понад 10.000 дівчат-турчанок, що їх раніше вважали за найвідсталіших серед жінок Сходу.
Наша робота дуже відмінна від вашої: важкі, старі традиції ще й досі тяжать над нашими селянами,бо ці традиції вони вважають за священні. І досі головне завдання в нашій роботі — це розкріпачення жінки. Гасло наше — „комсомолець мусить зняти зі своєї жінки чадру“ і досі є для на найактуальним. Нам ще багато треба прикласти сил і запалу, бо те, що зараз зроблено, це тільки крихти нашої роботи, хоч ці крихти по суті є величезні й почесні досягнення.
З вікна вагону електричної залізниці Баку–Сурухани вже встає на обрій дивний чорний ліс —
