Сторінка:Коваленко Г. Про український стиль і українську хату (1912).djvu/24

Ця сторінка вичитана

До тієї ж епохи і до трохи пізнішої, що переходить і в добу історичну, належать знайдені землянки з печами. Знаходяться вони звичайно у великому числі „близько одна до одної, по краям склонів“[1].

Зрозуміло, що при роскопках знаходяться лиш нижчі частини колишніх хат, — те, що було викопано в землі. Звичайний розмір тодішньої хати: 5–7 аршин в один і в другий бік, себ-то близький до розміру хат пізніших. І тепер ще бувають хати 5×5 арш., навіть менші[2].

У тих стародавніх хатах були печі. Піч ліпилась на широкій черені з ґрунтової землі-глини, або просто видовбувалася у тій же землі. Перед піччю і серед хати земля вийнята глибше (долівка), а по-під стінами зоставлені наче лави і піл. Знайдені сліди деревляних колод, що видно піддержували накриттє.

„Землянки і точки знаходяться завжди виключно в таких місцях, де поміж горбами ідуть більше-менше глибокі балки, що по їх течуть потічки. Далі над ними здіймаються горові місця…“[3].

Селища, де знаходяться сліди отих землянок, часто одгороджувалися од поля високим валом і ровом. Для оселі вибірали звичайно місця, що спускаються до річки або до потічка.

Роскопуючи, напр., городище Шаргород, Васильківського повіту, В. Хвойко[4] знайшов до 10 хат-землянок. Там же знайдені зернотерки — жорна, залізні наральники і т. и. Землянки мали 3–4 метри в один бік і 4–7 у другий.

„Усі відкриті землянки були наповнені землею і шматками, а то й цілими пластами глиняної обмазки з слідами побілки, перетлілим і горілим деревом, попелом і угіллєм. Після того, як землянки були вичищені, в кожній з їх знайдено останки чотиро-кутніх печей; одні з них були видовбані в стінці, наче печери, инші мали глиняні стінки і черінь, вимощену каміннєм і обмазану глиною“.

 
  1. В. Хвойно. Раскопки 1901 г., Спб. 1904.
  2. А. Русовъ, Описаніе Черниг. Губерніи.
  3. В. Хвойко. Роскопки 1901 г.
  4. В. Хвойко. Городища Средняго Приднѣпровья. Труды XII Арх. съѣзда. т. I.