Сторінка:Коваленко Г. Про український стиль і українську хату (1912).djvu/14

Ця сторінка вичитана

На причілку маємо одно вікно, причілкове або покутнє. Воно ніколи не робиться посеред стіни, а все близше до кутка, до чільного боку. В новіщих та в більших хатах на причілку роблять і друге вікно; отже в старинних селах Переяславщини, Прилучини, Роменщини і по всіх українських повітах Черніговщини — немає звичаю робити на причілку більше, ніж одно вікно; і воно все робиться не посередині, а близше до чільного кутка.

Задня стіна (напільна) у старих хатах або зовсім не має вікна, або має одно вікно (напільне), звичайно менше від инших вікон, иноді — кругле (з одної шибки, вмазаної в стіну). У більших хатах, окрім напільного вікна, буває ще малесеньке віконичко — напічнє, але то буває рідко. У хатах понад Ворсклою у задній стіні звичайно зовсім немає вікон.

  
План хати з коморою у Полтавщині.

Четверта стіна — сінешня має двери з сіней і дірку для диму з печі.

В середині хати, попід чоловою стіною і попід причілковою ідуть лави з великих, довгих і важких дощок; вони положені на вкопаних у землю стовпах, нерухомі і належать скорше до будови, аніж до меблів. (Инша річ — ослін; він робиться на ніжках, його можна переносити, совати).

  
План хати з хижою у Полтавщині.



Лави сходяться на покуті (кут між чолом і причілком). Покуть — місце поважне і святе. Там ставиться на сіні