Ця сторінка вичитана
— 56 —
Зрадливий козаче!
Утопилась би Марьяна, —
Утоми не чує;
Без Петруся в гаю, в лузі
Ходячи ночує.
На схід сонця червоніє,
Ховаються зорі;
Іде дівчина до хати,
Несе своє горе.
Прийшла в хату — спала мати;
Глянула на неї;
„Ой як-би ти, мамо, знала
„Якою змією
„Окрутила моє серце,
„Рідної дитини...“
Та й упала на постелю,
Як у домовину!...
