Цю сторінку схвалено
— 267 —
LII.
Пребезумний в серці скаже,
Що Бога немає;
В беззаконії мерзіє,
Не творить благая.
А Бог дивиться, чи є ще
Взискающий Бога?
Нема добро творящого,
Нема ні одного!
Коли вони, неситиї
Гріхами, дознають?
Їдять люде, замість хліба,
Бога не згадають.
Там бояться, лякаються,
Де страху й не буде;
Так самі себе бояться
Лукавиї люде.
Хто ж пошле нам спасеніє
Верне добру долю?
Колись Бог нам верне волю,
|
|
Хваленієм всяким;
Возрадується Ізраїль
І святий Іаков.
LIII.
Боже, спаси, суди мене
Ти по своїй волі!
Молюсь, Господи, внуши їм
Уст моїх глаголи,
Бо на душу мою встали
Сильниї чужиї,
Не зрять Бога над собою,
Не знають що діють.
