Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/683

— 209 —

 У калюжі стару відьму
 Чорти задавили.
 Найшли її, громадою,
 Без попа сховали,
 І в могилу осиковий
 Кілок забивали.
 А дівчата уквітчали
 Могилу квітками,
 І осику поливали
 Дрібними слёзами.
 І виросла на могилі
 Осика заклята.
 От-там відьма похована:
 Хреститесь, дівчата!
 Хреститеся і не кваптесь
 На панів лукавих,
 Бо згинете осміяні,
 Наробите слави.
1858 р. Марта 6.

---

Ляхам.

(Бр. Залєському.)

Ще як були ми козаками,
А Унії не чуть було,
От-там-то весело жилось:
Братались з вольними Ляхами;
Пишались вольними ^[1] степами;
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата;
Пишалася синами мати,
Синами вольними. Росли,
Росли сини і веселили
Стариї скорбниї літа, —

Аж поки именем Христа ^[2]

---

1. ... буйними (Льв. вид.)
2. ... Христовим (ib.)

14