Ця сторінка вичитана
— 177 —
Як Бога з неба виглядать
Своёго сина, аж поки-то
Ёго в кайданах поженуть
Бульвар мести. —
А в Рімі свято,
Велике свято! Тиск народу,
Зо всёго царства воєводи,
Преторияне і сенат,
Жреці і ліктори стоять
Круг Капитолія — і хором
Співають гимн і курять дим.
І в Капитолій із собора [1]
Іде сам Кесарь; перед ним
Із бронзи литую статую
Самого Кесаря несуть.
VII.
Не певне видумали свято
Патріції-аристократи
І мудрий кесарів сенат.
Вони, бач, Кесаря хвалили
На всі лади, що аж остило
Самім їм дурням вихвалять. [2]
Так щоб вже разом доканать,
Вони на раді й присудили,
Щоб просто Кесаря назвать
Самим Юпітером — та й годі...
І написали воєводам
По всему царству: так і так,
Що Кесарь — бог, ще більш од бога,
