Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/632

Ця сторінка вичитана
— 158 —


1. — „Спочинем трохи» поговорим...
 Що? ярина ще не зійшла?“
2.  „Та де та ярина взялась?
 У мене ще на жито орють.
 От-тим-то б ба, що живете
 Відколи, дядьку, а не чули,
 А може й чули, та забули:
 Журнал дрюкують...“
1.  ... — „Те! те! те!“ —
2.  „Та що ви думаєте, польський
 Або „Хазяїн“ той московський?
 Не та ловись! журнал ревю!
 Чи те ля-мод, купив для Паші
 Торік в Ромні...“
1.  (Нишком) — „Так от як наші!
 Не чув, як на світі живу!...“
2.  „У самому тому журналі
 Моя Пашета начитала,
 Як німці сіяли траву;
 А потім вижали серпами!
 І все написано стихами
 Та не такими, як у нас...“
1. — „Як-би ти, брате, свині пас,
 За слово вибачай...“
2.  (Мов не чує) „Гей, хлопче!
 (Ходить, посвистує, а потім співає:)
 „Хлопче, молодче,
 З карими очима!
 На що тобі жинка,
 Камінь за плечима!...“
1. — „Та годі вже тобі співать.“
2.  „Що, може хочете кінчать,
 А я признаться думав теє...“
1. — „А я так думаю инеє,
 Що випьємо, та поснемо,
 А там і ладу не дамо;
 Сідай лиш, та пиши, небоже,
 Та кончимо, як Бог поможе!“