Ця сторінка вичитана
— 143 —
І може, Господи, мене
В своїй молитві помьяне!
Нехай як буде, так і буде:
Чи то плисти, чи то брести!
Хоч доведеться розпьястись,
А я таки мережать буду
Тихенько білиї листи. —
Петрусь.
(Поема.)
Були на хуторі пани —
І пан і пані небагаті,
І дочечка у їх росла,
Уже чи-мала піднялась;
І генерал її посватав,
Бо страх-хорошая була,
А генерал був страх-багатий:
От, і талан Господь послав
На вбогій хутір... ублагали
Царя небесного!... Взяли,
Її гарненько одягли,
Та у неділю й повінчали,
І генеральшою назвали,
І цугом в Київ повезли.
Було на хуторі погане
Мале байстря — свиней пасло
Петрусем звалось; на придане
Воно за панною пішло
У генеральскеє село
Свиней же пасти, безталанне.
За балом бал у генерала.
