Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/384

Ця сторінка вичитана
— 352 —

Чи то в шинках з багачами,
Чи то в степах з чумакаии,
Чи то в полі на роздоллі
З вітром віється по волі?

Не там, не там, друже брате!
У дівчини, в чужій хаті,
У рушнику та в хустині
Захована в новій скрині.
7 Іюня 1859 р.



Ой маю, маю я оченята —
Нікого, мати, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!

Ой маю, маю і рученята —
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!

Ой маю, маю і ноженята, —
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!
10 Іюня 1859 р. Г. Пирятин.



Сестрі.

Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: де ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?
І сниться сон мені: дивлюсь,
В садочку, квітами повита,
На пригорі собі стоїть,

Неначе дівчина, хатина.