Ця сторінка вичитана
— 342 —
Не покидай мене. В-ночі,
І в день, і в-вечері, і рано
Витай зо мною і учи,
Учи неложними устами
Сказати [1] правду. Поможи
Молитву дійти до краю,
А як умру, моя святая,
Моя ти мамо! Положи
Свого ти сина в домовину,
І хоч єдиную слёзину
В очах безсмертних покажи.
Слава.
А ти, задріпанко, шинкарко,
Перекупко пьяна!
Де ти в ката забарилась
З своїми лучами?
У Версалі над злодієм
Набор розпустила,
Чи з ким иншим мізкаєшся
З нудьги та з похмілля?
Горнись лишень ти до мене, [2]
Та витнемо з лиха;
Гарнесенько обіймемось,
Та любо та тихо
Пожартуєм, чмокнемося,
Та й поберемося,
Моя крале малёвана,
Бо я таки й досі
За тобою чимчикую.
Ти хоча й пишалась
І з пьяними кесарями
По шинках хилялась,
